Чорна смуга - біла смуга, одиниця - нуль, є сигнал - немає сигналу, включено - вимкнене, так - ні: людина диференціює світ, спрощуючи його до абсолютних знаків - символів, які в однаковій мірі настільки ж абстракті, наскільки й конкретні.
День - ніч, світ - пітьма, є - не є. Використовуючи цю знакову систему, людина здійснює комунікацію і пізнає не стільки світ як такий, як людський досвід пізнання світу. Людину завжди будуть відділяти від цільного світу сукупність уявлень про її діалектичні складові.
Смугасті люди - ув'язнені в тюрмі власного знання.