| Райко
|
|||||||||||
Поліна Андріївна - дуже проста жінка. Незважаючи на свій вік, вона щодня ходить на заробітки - її за це годують і дають 10-15 гривень. Свою мізерну пенсію (74 гривні) Полина Андріївна майже усю витрачає на найпростішу й найдешевшу фарбу. А раз на тиждень вона збирає зі свого городу зелень, огірки, фрукти і відвозить онукам у місто - така от бабусина допомога... Свій художній талант Поліна Андріївна сприймає як божий дар, що їй даний за всі її страждання і нелегке життя. Свій будинок у Цюрупинску вона перетворила на справжній музей. Художньої освіти вона не має, але це не заважає їй створювати дивні художні образи. Хвіртки в дворі, стелі і стіни в будинку і у всіх прибудовах суцільно покриті декоративним розписом - тут і казкові леопарди, і царствені павичі, і білосніжні лебеді. Правда, леопарди дуже схожі на котів, але коли так кажуть, Поліна Андріївна дуже ображається і поправляє гостей - це все-таки "леопарди". У будинку Поліни Андріївни немає телевізора. Своїх котиків-леопардів вона змалювала з килима, церкву - з пляшкової етикетки від церковного вина, ведмедиків - з поштової марки, богородицю з дітьми - з релігійного буклету, а фантастичних журавлів - з американської листівки. Проте, ці образи, трансформувавшись у свідомості народної художниці, здобувають особливе, неповторне звучання. І, тільки вислухавши історію життя Поліни Райко, можна зрозуміти їхню глибоку символіку. Наприклад, у спальні чоловіка після його смерті вона намалювала його портрет у човні з безліччю пляшок - он-де любив випити, от дружина і намалювала йому і вино, і горілку, і коньяк - чого душа забажає. І ще намалювала красиву вудку - за життя в нього не було грошей на справжнє вудлище, от він і вирізав собі вудку з гілки. Тому й на картині в човні в чоловіка намальовано кілька маленьких рибок, хоча в ріці поруч плавають риби величезні - не міг він при житті піймати велику рибу... І дивлячись на цей "портрет", пригадуються древні обряди - померлому клали в могилу все те, що він любив в житті, а іноді й взагалі труною ставав човен, який спускали по ріці... Коли вночі Поліні Андріївні не спиться, вона пише свої фантастичні "фрески". І хоча художниця ніколи не приймала участі у виставках, про її роботи знає багато хто - її будинок все частіше відвідують туристи і цінителі народного мистецтва. Поліна Андріївна охоче розповідає про свої картини і навіть співає для гостей. Шкода тільки, що не всі гості догадуються допомогти господарці копієчкою - на фарбу б та на пензлі... |
|
