| |
Олена Афанасьєва.
"Похід на Схід".
У казках різних народів є такий сюжет: герой (героїня), щоби
досягти бажаного, повинен (повинна) це бажане шукати, доки не стопче
сорок пар взуття. І лише тоді наступає щастя. Тобто, говорячи мовою
математичного аналізу, стоптування 40 пар взуття виступає необхідною,
хоч і недостатньою умовою знаходження щастя.
Для непідготовано-поверхнього читача (слухача) суфійська притча практично
не відрізняється від казки, лише в якості верховної цінності тут виступає
знаходження безмежної суфійської мудрості, інколи практично невловимої
за перипетіями східного сюжету. Що є суфійська мудрість? Із тисяч
суфіїв послухаємо одного.
Мирза Галіб (1797 - 1894):
"Не кожний, хто роздає вино, може називатися виночерпієм".
"Людина Шляху повинна належати до закоханих:
на вустах весела мелодія, а в серці біль кохання".
"Очі наші сліпі, а Краса шукає дзеркала,
Розуміння наше обмежене, а високе говорить іносказаннями"
"Ціль є пізнання, ось і все,
зусилля в осягненні - осяяння, ось і все".
"Таємниця єднання не терпить слів.
Знаки Істини не висловлюються у мові.
Стоптати 40 пар взуття - і що? Щастя? Розуміння? Чим є шлях суфія
у сорок першій парі взуття? Що змінюється в людині разом із цими сорока
парами? Чи можна це побачити?
"Що б не сталося із подорожнім на Шляху, - все на краще, хай
то милість чи гнів".
Хафиз (1325 - 1390) |
|
|
